Грамоти, вагомі відзнаки
Почесний Диплом Міністерства Аграрної Політики
Подяка Тернопільского національного університету
Наукові досягнення Лади Шірінян
Були поставлені і знайшли розв’язання сучасні наукові проблеми в галузі фінансів і страхування.
Блок 1 – Державно-приватне партнерство в страховій галузі.
1. Запропоновано створення накопичувального фонду попереджувальних заходів на принципах державно-приватного партнерства. За допомогою модельних розрахунків визначено мінімальні щорічні надходження до такого фонду на рівні 0,1% чистих страхових премій на страховому ринку України, що становить близько 160 мільйонів гривень у рік. Запропоновано принципи формування адміністративної ради, управління і господарської діяльності державно-приватного фонду попереджувальних заходів. Визначено заходи, спрямовані на попередження настання страхових випадків, що можуть фінансуватися за кошти такого фонду.
2. Запропоновано законодавчо внормувати створення накопичувальних фондів, які матимуть різні рівні регулювання:
– на макроекономічному рівні країни – державно-приватний фонд попереджувальних заходів (ДПФПЗ);
– на мезоекономічному рівні об’єднань страховиків – фонди страхових гарантій і превентивних заходів (ФСГПЗ);
– на мікроекономічному рівні страховика – резерв превентивних заходів (РПЗ).
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с.].
Блок 2 – Мікрострахування – новий соціально орієнтований пріоритетний напрям розвитку фінансового сектору України.
2.1. Дано означення мікрострахування, згідно якого це захист майнових інтересів осіб з низькими доходами в обмін на низькі страхові премії за умов невеликих страхових сум, спрощеної системи страхування, високої частки страхових відшкодувань, невеликих за розмірами страхових відшкодувань і невисокого прибутку страховика. Запропоновано класифікацію рівнів страхування за розміром страхового відшкодування: «макрострахування», «мезострахування», «мікрострахування».
2.2. Обґрунтовано потенційну можливість мікрострахового бізнесу, яка базується на захисті від ризиків з великою частотою настання і невеликими витратами.
2.3. Обґрунтовано фінансове забезпечення мікрострахування. Розроблено критерії вартості одного договору мікрострахування на основі опитування, мінімального страхового внеску потенційного клієнта, мінімальної заробітної плати в країні, розміру страхової суми й тенденцій людської поведінки.
Джерело: [Шірінян, Л. В. Мікрострахування в Україні: бути чи не бути?: монографія / Черкаси: видавництво ЧП Чабаненко Ю.А., 2012. – 208с.; Шірінян, Л. В. Мікрострахування – новий напрям розвитку страхової діяльності в Україні // Регіональна економіка, 2010, 2, 141; Шірінян Л. В. Фінансове забезпечення мікрострахування в Україні // Фінанси України, 2012, 4, 76; Шірінян Л. В. Ризикова складова мікрострахування // Формування ринкових відносин в Україні, 2011, 6, 61].
2.4. За допомогою анкетування і статистичного аналізу визначено ступінь доступу до страхування різних верств населення, висунуто і підтверджено гіпотези щодо наявності кореляції між рівнем статку, бажаною страховою премією і бажаним страховим відшкодуванням.
Джерело: [Шірінян, Л. В. Мікрострахування в Україні: бути чи не бути?: монографія / Черкаси: видавництво ЧП Чабаненко Ю.А., 2012. – 208с.; Шірінян Л. В. Специфіка і перспективи формування ринкового попиту на страхування для незаможного населення України // Регіональна економіка, 2011, 4, 177].
2.5. Одержано емпіричний закон ринкового попиту на страхування для населення з низьким рівнем доходів, згідно якого кореляція між бажаною страховою премією і бажаним відшкодуванням внаслідок настання страхової події є такою, що підкоряється експоненціальному закону ринкового попиту: кількість опитаних незаможних осіб, що назвали бажаний тариф за договір мікрострахування, залежить від величини страхового тарифу за експоненціальним законом.
Дано аргументацію залежності економічних взаємовідносин страховика і страхувальника з низьким рівнем доходів від ціни мікрострахової послуги, що виявляє «конфлікт» інтересів таких учасників страхового ринку. Показано, що традиційне страхування незаможного населення має еластичний ринковий попит і постачальники страхових послуг будуть готові зменшувати тариф за страховку до емпіричного середнього значення, а мікрострахування матиме нееластичний ринковий попит і страховики намагатимуться збільшувати ціну мікрострахової послуги до емпіричного середнього значення.
Джерело: [Шірінян, Л. В. Мікрострахування в Україні: бути чи не бути?: монографія / Черкаси: видавництво ЧП Чабаненко Ю.А., 2012. – 208с.; Шірінян Л. В. Емпірична оцінка ринкового попиту на страхові послуги для незаможного населення України // Економіка України, 2012, 4, 25].
2.6. Запропоновано триступінчаті «п’єдестали мікрострахування», що визначають цільову аудиторію і рівні пріоритетності для здійснення мікрострахування за участі держави через надання адресної допомоги залежно від соціального бюджету країни.
Джерело: [Шірінян, Л. В. Мікрострахування в Україні: бути чи не бути?: монографія / Черкаси: видавництво ЧП Чабаненко Ю.А., 2012. – 208с.; Шірінян Л. В. Адресне мікрострахування // Актуальні проблеми економіки, 2012, 8 (134), 272].
2.7. Запропоновано і обґрунтовано, що основним гарантом мікрострахування стане Всеукраїнська Асоціація Мікрострахування, яка матиме компанію з управління, формування Гарантійного Фонду Мікрострахування за участю держави й функціонуватиме максимально прозоро на страховому ринку. Запропоновано впровадження нових правил страхування в практику страхової справи, що охоплює мікрострахування і потребує удосконалення вітчизняного страхового законодавства шляхом прийняття нового Закону «Про мікрострахування» та розробкою «Концепції регулювання й розвитку мікрофінансування в Україні на 2015-2025 роки».
2.8. Розроблено поліси мікрострахування для України.
Джерело: [Шірінян, Л. В. Мікрострахування в Україні: бути чи не бути?: монографія / Черкаси: видавництво ЧП Чабаненко Ю.А., 2012. – 208с.; Ключові питання державного регулювання мікрострахування // Наукові праці НДФІ, 2011, 4(57), 11; Шірінян Л. В. Сутність і специфіка полісів мікрострахування для малозабезпеченого населення і представників малого бізнесу // Економіка і право, 2011, 3(31), 20].
2.9. Досліджено світовий досвід мікрострахування: країни Азії, Америка, Африки.
Джерело: [Шірінян, Л. В. Мікрострахування в Україні: бути чи не бути?: монографія / Черкаси: видавництво ЧП Чабаненко Ю.А., 2012. – 208с.; Шірінян Л. В. Особливості мікрострахування в країнах Африки // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2012. – №4. – С. 63-68; Шірінян Л.В. Досвід мікрострахування в країнах Центральної та Південної Америки // Демографія та соціальна політика. – 2012. – №2(18). – С. 115-123.].
Блок 3 – Економічна концентрація та конкурентоспроможність страхового ринку України в сучасних умовах.
3.1. Запропоновано уніфіковану комплексну оцінку економічної концентрації, ринкової конкуренції та конкурентоспроможності ринку страхових послуг на основі власної системи кількісних оцінок і критеріїв, що охоплює послідовні етапи: попередній етап економіко-правового аналізу, основний етап аналізу концентрації, конкуренції та конкурентоспроможності страхового ринку, допоміжний етап аналітичного дослідження структури страхового ринку.
3.2. Запропоновано новий інтегральний показник конкурентоспроможності страхового ринку. Визначено критерії, які характеризують стани конкурентоспроможності страхового ринку. Адаптовано відомі макроекономічні статистичні показники для дослідження страхового ринку, визначено критерії і запропоновано ряд нових показників: ступінь відкритості ринку страхових послуг, ступінь нерівномірного розподілу ринку за кількістю страховиків і за індексом Герфіндаля-Гіршмана, бар’єри входження на страховий ринок та виходу з нього.
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с.; Шірінян Л. В. Конкурентоспроможність страхового ринку України в сучасних умовах // Економіка України, 2011, 7(596), 37; Шірінян Л. В. Комплексна оцінка конкурентного середовища ринку страхових послуг України // Фінанси України, 2011, 7, 73; Шірінян Л. В. Економіко-правовий аналіз діяльності страховиків на страховому ринку України // Наукові праці НДФІ, 2013, 2].
3.3. Запропоновано новий підхід в оцінці, згідно якого показники визначаються альтернативно на базі: 1) чистих страхових премій, 2) валових страхових премій, 3) доходів від основної операційної діяльності, 4) активів.
Джерело: [Шірінян Л. В. Оцінка впливу конкуренції на макроекономічні показники страхової галузі України // Формування ринкових відносин в Україні, 2011, 12, 153].
3.4. Встановлено кореляцію між обсягом доходів і величиною страхових премій страховиків, ємністю страхового ринку, концентрацією найбільших страховиків, індексом Герфіндаля-Гіршмана і кількістю страховиків на ринку: чим більшою є кількість діючих страховиків, тим більшим є обсяг доходів і премій, що збирають на ринку страхування, меншим є значення індексу Герфіндаля-Гіршмана і ступінь монополізації; зростання фактичної кількості страховиків спрямовує ринок до більш рівномірного розподілу за преміями, збільшує обсяги податкових надходжень до бюджету країни.
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с.; Шірінян Л. В. Вплив кількості страховиків на ефективність страхової галузі України // Актуальні проблеми економіки, 2011, 12(126), 303].
3.5. Висунуто і перевірено гіпотези щодо впливу конкуренції страховиків на ефективність функціонування всієї страхової галузі на основі регресійного аналізу і фактичних даних обсягів чистих премій і доходу від страхової діяльності, валових премій і активів: зменшення конкуренції призводе до зменшення обсягів премій і доходів від страхової діяльності на ринку України.
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с.; Шірінян Л. В. Оцінка впливу конкуренції на макроекономічні показники страхової галузі України // Формування ринкових відносин в Україні, 2011, 12, 153].
3.6. Висунуто та емпірично доведено гіпотези щодо існування впливу розміру вітчизняних страховиків на ефективність їх діяльності: вплив розмірів активів для малих страховиків є більшим, ніж для великих; одержано неоднозначність такого впливу щодо показника рентабельності активів, існування «атракторної зони» максимальної рентабельності, можливість переходу від одномодального розподілу з максимумом до бімодального розподілу з новим максимумом близько «атракторної зони».
Одержано фактичні розподіли страховиків України за доходами, які є подібними до вузького логнормального розподілу с максимумом близько 10 млн. грн, малою дисперсією і нахилом праворуч "правий хвіст" в бік більших активів, що є підтвердженням висновку: більшість страховиків збирають невеликі премії, тоді як невелика частка страховиків – великий обсяг премій.
Розв’язано проблему знецінення в часі фіксованого розміру статутного капіталу страховиків і створення рівних умов для всіх вітчизняних страхових компаній, що функціонують на страховому ринку шляхом перегляду розміру статутного капіталу страховиків відповідно до діючого курсу валют і чинних вимог кожних 5 років з початку діяльності.
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с.; Шірінян Л. В. Вплив розмірів страхових компаній України на ефективність їх діяльності і розподіл на ринку страхових послуг // Економіка і прогнозування, 2011, 4, 97; Шірінян Л. В. Статутний капітал мікрострахових компаній: нові ідеї та перспективи // Ринок цінних паперів України, 2013, 2].
Блок 4 – Оподаткування суб’єктів страхового ринку як спосіб фінансового регулювання страхового ринку
4.1. Запропоновано в нову редакцію Закону «Про страхування» новий принцип визначення фінансових результатів страховика для цілей оподаткування, що досягається шляхом відокремлення інвестиційної діяльності страховика від фінансової і співвіднесення витрат з основними видами діяльності страхової компанії: страховою (основною операційною), інвестиційною, фінансовою та іншою операційною. Систематизовано склад грошових потоків українських страховиків відповідно до напрямів його діяльності та модифіковано існуючу класифікацію витрат і надходжень страхової компанії.
4.2. Аргументовано новий підхід у оподаткуванні страховиків - впровадження диференційованих ставок оподаткування прибутків страховика за різними видами діяльності – фінансової, інвестиційної, основної операційної діяльності та іншої операційної за різними ставками.
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с.; Шірінян Л. В. Оптимізація організації фінансів та вдосконалення оподаткування страхових компаній України // Економіка України, 2010, 6, 55; Шірінян Л. В. Оподаткування страхових компаній України // Фінанси України, 2010, 5, 76].
4.3. Розкрито особливості оподаткування і відмінності між оподаткуванням страхових платежів та страхових відшкодувань страхувальників – юридичних осіб у контексті новацій Податкового кодексу України. Обґрунтовано можливість покращення рівня соціальних гарантій працівників з низьким рівнем доходу, для яких юридична особа є основним місцем роботи, шляхом включення до складу валових витрат платника податку - юридичної особи витрати на страхування ризиків, пов'язаних з діяльністю працівників з низьким рівнем доходу.
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с.; Шірінян Л. В. Оподаткування страхувальників – юридичних осіб в контексті новацій Податкового кодексу України // Економіка розвитку, 2013, 3].
Блок 5 – Механізми регуляції і концепція фінансового регулювання страхового ринку України в сучасних умовах
5.1. Дано формулювання означення фінансового регулювання страхового ринку як цілеспрямованого і послідовного застосування суб'єктом регулювання обов'язкових для виконання учасниками страхового ринку норм і правил, форм і методів дії на економічні процеси, що мають місце на страховому ринку, на діяльність учасників страхового ринку та їх взаємовідносини за допомогою інструментів фінансового регулювання з метою фінансового забезпечення страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, ефективного перерозподілу фінансових ресурсів на страховому ринку.
Систематизовано і розширено перелік інструментів фінансового регулювання національного страхового ринку шляхом включення мікрострахування, норм капіталізації та статутного капіталу, нормативних показників конкуренції страховиків і конкурентоспроможності страхового ринку.
Джерело: [ Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Л. В. Шірінян. – Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с. ; Шірінян Л. В. Понятійна сутність і теоретико-концептуальні засади фінансового регулювання страхового ринку. // Світ фінансів 2012, 1, 129; Шірінян Л. В. Економічна сутність фінансового регулювання страхового ринку // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту, 2012, 2(12), 95].
5.2. Аргументовано включення елементів фінансового аналізу для проведення фінансового аудиту страховиків України, що вирішує проблему підвищення якісного та змістового наповнення аудиторського висновку. Фінансовий аудит страховика базується на 15 показниках, які охоплюють платоспроможність, ділову активність і фінансову стійкість.
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с. ; Шірінян Л. В. Фінансовий аудит страховика як метод контролю і регулювання діяльності страхових компаній // Формування ринкових відносин в Україні, 2012, 7-8(134-135), 114].
Блок 6 – Регулювання протидії страховому шахрайству як ризику надійності страхування
6.1. Запропоновано до нової редакції Закону «Про страхування» включити сформульовані автором визначення понять страхового шахрайства суб’єктів страхового ринку: «страхового шахрайства страхувальника», «страхового шахрайства страховика», «страхового шахрайства агентів та інших страхових посередників», «страхового шахрайства інших суб’єктів, що мають пряме або опосередковане відношення до договору страхування».
Обґрунтовано, що в основі існування шахрайства лежить асиметрія інформації й тому ефективним інструментом протидії страховим злочинам є відкритий обмін інформацією і співпраця між учасниками страхового ринку. Аргументовано необхідність комплексної системи протидії страховому шахрайству на мікроекономічному, регіональному і макроекономічному рівнях, яка передбачає створення відділів економічної безпеки у страхових компаніях (із страховими детективами у власному штаті), незалежних страхових детективних бюро і агентств, консолідацію зусиль уповноважених органів з міжнародними асоціаціями страхових наглядів.
Джерело: [Шірінян Л. В. Страхове шахрайство – економіко-правові аспекти, індикатори і шляхи боротьби // Економіка та право, 2010, 3, 148].
6.2. Обґрунтовано доцільність створення незалежного страхового детективного агентства як необхідного елемента механізму безпеки і протидії страховому шахрайству, побудовано схему взаємовідносин між страховим детективним агентством, суб'єктами ринку і органами контролю.
Джерело: [Шірінян Л. В. Страхове детективне агентство як необхідний елемент механізму безпеки і протидії страховому шахрайству // Економіка та право, 2012, №1(32), 143].
Блок 7 – Розмірний ефект в страхуванні
7.1. Одержано фактичні розподіли страховиків України за активами за останні 10 років, які є подібним до вузького логнормального розподілу с максимумом близько 10 млн грн, малою дисперсією і нахилом вправо («правий хвіст») в бік більших активів.
7.2. Висунуто та емпірично доведено гіпотези щодо існування ефекту розміру вітчизняних страховиків (впливу розмірів страховиків на ефективність їх діяльності) і виявлено неоднозначність такого впливу щодо показника рентабельності активів, існування «атракторної» зони максимальної рентабельності для розмірів активів близько 60 млн. грн; що дає змогу спрогнозувати можливість переходу від одномодального розподілу страховиків за розмірами активів з максимумом близько 10 млн.грн. до бімодального розподілу з новим максимумом близько «атракторної» зони максимальної рентабельності.
7.3. Одержано фактичні розподіли страховиків України за доходами, які є подібними до спадних експоненціальних залежностей і показують нерівномірність розподілу страхового ринку серед учасників, що є підтвердженням висновку: більшість страховиків збирають невеликі премії, тоді як невелика частка страховиків – великий обсяг премій. Результати слугують інформаційною основою для фінансового регулювання страхового ринку з боку уповноважених органів.
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с. ; Шірінян Л. В. Вплив розмірів страхових компаній України на ефективність їх діяльності і розподіл на ринку страхових послуг // Економіка і прогнозування, 2011, 4, 97].
Блок 8 – Вплив інноваційної діяльності на проблеми страхового захисту
8.1. Проаналізовано вплив інноваційної діяльності в галузі нанотехнологій на нові проблеми страхового захисту з метою запровадження комплексу заходів та інструментів управління ризиками нанотехнологій. Запропоновано визначення нового виду страхування, а, саме нанострахування. Розроблено комплекс заходів та інструментів управління ризиками нанотехнологій.
Джерело: [Ширинян Л. В. Нанотехнологии – новое направление развития инновационной деятельности в Украине, потенциальный класс риска и объект страховой защиты // Проблеми науки, 2010, 6, 34].
8.2. Дано визначення новітньої форми надання страхових послуг – "інтерактивне” страхування (надання страхових послуг за допомогою Інтернет в активному режимі "on-line”, де всі операції оплати, підписання договору й одержання поліса можуть здійснюватися не відходячи від комп'ютера). Передбачено появу принципово нових видів надання страхових послуг на ринку України: страхування власників персональних комп'ютерів, що користуються послугами фірм, які дають доступ в Інтернет, страхування власників (мобільних) телефонів, що користуються послугами фірм зв'язку.
Джерело: [Ширинян Л. В. Развитие информационных технологий на страховом рынке Украины // Економіст, 2002, 11, 49].
Блок 9 – Зарубіжний досвід у галузі страхування
9.1. Здійснено порівняння фінансових інструментів регулювання страхової галузі в країнах ЄС з відповідними в Україні і обґрунтування того, що українське страхове законодавство базується на європейській моделі Першої Директиви і суттєво відстає від сучасної системи фінансового регулювання ЄС, яка базується на концептуальних засадах Директив платоспроможності «Solvency I» і «Solvency II».
Джерело: [Шірінян Л. В. Фінансове регулювання страхового ринку України: проблеми теорії та практики: [монографія] / Київ : Видавництво «Центр учбової літератури», 2014. – 458 с. ; Шірінян Л. В., Лондар С. Л. Європейський досвід фінансового регулювання страхового ринку // Наукові праці НДФІ, 2011, 1(54), 89; Шірінян Л. В. Зарубіжний досвід забезпечення платоспроможності страхових компаній // Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія „Економічні науки”, 2009, 22, 40].
9.2. Дано нові визначення макроекономічних статистичних показників для випадку дослідження страхового ринку Німеччини, виконано детальне порівняння страхових ринків України і Німеччини за останнє десятиліття.
9.3. З метою уникнення загрози впливу банкротства надвеликих страховиків на економіку країни запропоновано обмеження на максимальні розміри активів страховиків, що діють на страховому ринку, згідно яких активи будь-якого страховика мають бути меншими за 30% активів всіх страховиків на ринку.
Джерело: [Шірінян Л. В. Конкуренція на ринку страхових послуг Німеччини у 1999-2010 рр. – огляд, порівняння, нові ідеї та методологія // Журнал європейської економіки, 2012, Том 1, 4, 490].